Ризобофіт (рідка форма)

P_can_bot_508px

Препарат бульбочкових бактерій бобових культур. [uwcart_basket]

[…]

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Ризоактив (порошкоподібна форма)

Pa_box_508px

Інноваційний препарат високоактивних конкурентоздатних бульбочкових бактерій, адсорбованих на активованому вугіллі. Призначений для обробки насіння сої до сівби. […]

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Біополіцид

[uwcart_price]
B_can_bot_508px

Препарат спорових бактерій для запобігання грибковим захворюванням кореневої системи рослин.  [uwcart_basket] […]

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

ДОСЯГНЕННЯ У РОБОТІ

IMG_0001

 

За результатами роботи П’ятої міжнародної виставки інноваційних рішень у зерновому господарстві «Зернові технології 2015», яка відбувалась 11-13 лютого у Виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза»  нагороджено Дипломом.

Диплом присуджено за активну участь у підготовці і проведенні виставки та  організації роботи Всеукраїнського семінару «СОЯ. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ».

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

ІНОКУЛЯНТИ ОСОБЛИВОСТІ ОБРОБКИ НАСІННЯ

Фіксація молекулярного азоту – один із процесів, що визначає біологічну продуктивність на нашій планеті, тому ії вивчення віднесено до першочергових задач в сучасній біології. Колообіг азоту одна з ключових ланок біогеохімічних циклів Землі, атмосфера якої майже на 80 % складається з цього хімічного елементу та є основним його джерелом.
Азот входить в склад протеїнів, а також інших молекул, що складають основу структурної організації усіх рівнів живого. Людині і тваринам він необхідний у вигляді протеїнів тваринного та рослинного походження, рослинам – солей азотної кислоти та іонів амонію.
Мікроорганізми, що засвоюють молекулярний азот атмосфери – діазотрофи, мають біохімічний механізм фіксації азоту. Існує дві основних групи мікроорганізмів що здатні фіксувати атмосферний азот – ті що вступають в симбіоз з вищими рослинами: роди бактерій Rhizobium, Bradyrhizobium, Mezorhizobium, Sinorhizobium, Azorhizobium. До другої групи належать асоціативні азотфіксатори до яких належать роди бактерій Azospirillum, Pseudomonas, Agrobacterium, Klebsiella, Bacillus, Enterobacter, Flavobacterium Arthrobacterта мікроорганізми більш пристосовані до вільного існування в грунті – роди бактерій Clostridium, Azotobacter, Beijerinckiaта ін.. в доповіді я детальніше зупинюсь на симбіотичних мікроорганізмів.
Симбіотичні системи рослин та діазотрофів є прикладом еволюційно складеної специфічної взаємодії організмів, вивчення якої є особливо актуальним в умовах становлення високопродуктивного та екологічно чистого землеробства. Фіксація молекулярного азоту має велике практичне значення, оскільки промислове виробництво хімічних азотних добрив потребує значних затрат енергоносіїв, а самі по собі вони можуть бути шкідливі з точки зору екології.
Створення і застосування біопрепаратів на основі азотфіксувальних мікроорганізмів – найбільш ефективний прийом підвищення продуктивності рослин і якості їх урожаю, який дозволяє зберегти родючість грунтів та екологічну рівновагу навколишнього середовища. Їх використання дає можливість регулювати чисельність та активність корисної мікробіоти в ризосфері культур що вирощуються, а також забезпечувати рослин азотом, фіксованим з атмосфери.
Серед загальних вимог до створення біопрепаратів важливими є наступні: високий титр активних клітин, необхідний термін зберігання, транспортабельність, технологічність – розчинність, здатність утримуватись на насінні, а також економічність їх виробництва.
Азотфіксувальні мікроорганізми, що складають основу біопрепаратів повинні мати такі властивості, як вірулентність, активність і ефективність, специфічність, конкурентоздатність, технологічність – здатність накопичувати титр в стандартному та промисловому поживному середовищі.
Вірулентність бульбочкових бактерій здатність проникати в корінь бобової рослини через кореневі волоски і в процесі складних морфо-фізіологічних змін призводити до утворення бульбочок, що являють собою складно побудовані органи рослин, основними структурами яких є інфікована бактеріями тканина де і відбувається фіксація азоту та меристема за рахунок якої відбувається ріст самої бульбочки.
На певних етапах становлення симбіозу проявляються інші важливі властивості бактерій, такі як азотфіксувальна активність – швидкість відновлення N2 в NH3 та симбіотична ефективність – здатність рослин інтенсивно розвиватись, використовуючи симбіотрофне живлення азотом.
Специфічність азотфіксувальних бактерій – їх здатність бактерій вибірково вступати у взаємовідносини з певним видом рослин.
Також бульбочкові бактерії ділять на активні, малоактивні і неактивні.
Слід відмітити що вірулентність і активність бактерій можуть залежати від особливостей штаму, виду та сортової специфічності рослини, грунтово-кліматичних умов, і ряду інших факторів.
Створення біопрепаратів на основі азотфіксувальних мікроорганізмів це складний науково-виробничий процес, який включає в себе не тільки виготовлення продукту але і трудоємку наукову роботу по виділенню та селекції високоактивних штамів азотфіксувальних мікроорганізмів.
Перший біопрепарат на основі бульбочкових бактерій нітрагін – було створено в Германії ще у 1896 році. В радянському союзі було створено препарат ризоторфін – торфяний препарат який містив поживні речовини та високоактивний конкурентноздатний штам ризобій дляпевного виду бобових рослин. Бактеріальні препарати для бобових рослин на основі симбіотрофних азотфіксаторів є найбільш поширеними біопрепаратами діазотрофів та виробляються в багатьох країнах світу. В Україні інокулюється біопрепаратами переважно соя (азотфіксувальні бактерії родів Bradyrhizobium), рідше інші бобові рослини(родиRhizobium, , Sinorhizobium).
При цьому симбіотрофні бактерії забезпечують фіксацію азоту до 350 кг/га у люцерни, на другому році вегетації, а також 280 – у сої та 70 в гороху.
На ринку інокулянтів в нашій країні широко представлені препарати як закордонного так і вітчизняного виробництва, також виробник може вибирати препаративну форму рідина, порошок, тощо, новинкою є інокулянти з додаванням різноманітних прилипачів. Але навіть найкращий результат можна звести нанівець при невмілому використанні будь-якого обраного продукту. Розглянемо здавалося б один з найпростіших прийомів при вирощуванні сої, а саме безпосередньо процес обробки насіння інокулянтом на прикладі препарату Ризоактив виробництва Інституту агроекології та природокористування НААН. В інструкції до цього препарату, як і до багатьох інших, вказано, що він використовується для передпосівної інокуляції насіння шляхом механізованої або ручної обробки посівного матеріалу. Нами проведено експеримент, додаючи спеціальний люмінесцентний барвник до препарату ми показали ступінь покриття інокулянтом насінини при різних способах обробки.
Так при самому простому ручному способі обробки, наприклад при перемішуванні на брезенті, при застосуванні рідкої форми препарату покритими ним є 50-60% насінин, торф’яна форма з прилипачем та препарати на основі активованого вугілля з прилипачем забезпечують покриття 45 % насінин.
Ручне нанесення препарату в бетономішалці забезпечує гарну інокуляцію 80-95% насіння незалежно від форми препарату. Обробка за допомогою протруювальних машин також забезпечує покриття 95% насінин. При обробці насіння безпосередньо в бункерах сівалок підходять для використання інокулянти на основі торфу та на основі активованого вугілля, рідку форму використовувати не рекомендовано так як насіння може втратити сипучість. За обробки насіння в сівалці торф’яним препаратом без прилипача забезпечує обробку 52 %, а з прилипачем 75-80% насіння.
Препарат на основі активованого вугілля без прилипача гарантує покриття 60%, а з прилипачем – 80-85%.
За нашими даними найкраще себе зарекомендував автоматичний спосіб передпосівної обробки насіння біопрепаратами за допомогою протруювальних машин. Для такого способу підходять усі препаративні форми і такий спосіб забезпечує нанесення препарату на 85-95% насінин. Однак при його використанні є ризик травмування насіння, встановлено, що в протруювальних машинах може пошкоджуватись від 5 % до 20% насіння.
Таким чином обробку ручним способом краще проводити за допомогою бетономішалок. При обробці насіння сої перед посівом безпосередньо в сівалці ми рекомендуємо використовувати прилипач при цьому обов’язково дотримуватися інструкції виробника, щоб попередити ризик втрати сипучості насіння. При автоматичному способі обробки виробнику слід відповідально віднестися до вибору протруювальної машини та віддавати перевагу агрегатам які в меншій мірі травмують насіння.

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

ПРАЙС 2016

ПРАЙС 2016 (різн.)

DSC00974__

225 грн./л.

 

360 грн./кг

360 грн./кг

        

360 грн./л.

360 грн./л.

 

Pa_box_508px

255 грн./кг.

 

P_box_508px

240 грн./кг.

 

360 грн./л.

360 грн./л.

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

«Біопрепарати. Наука і практика» 28 жовтня 2015 року

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнського
науково-практичного семінару:
«Біопрепарати. Наука і практика»
28 жовтня2015 року

Відкриття семінару:
Директор Інституту агроекології і природокористування НААН, д.е.н., професор, академік НААН, Орест Іванович Фурдичко

• «Мікробні препарати в землеробстві» директор Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, д. с.-г. н., професор, член-кореспондент НААН Віталій Васильович Волкогон
«Ринок біопрепаратів. Основні тенденції», начальник відділу контролю за обігом пестицидів та агрохімікатів департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України, к.с.-г.н.,Валентин Ульянович Ящук
«Використання біопрепаратів у композиціях для захисту рослин», завідувач відділу агроекології і біобезпеки Інституту агроекології і природокористування НААН, к.с.-г.н., с.н.с., Ярослав Васильович Чабанюк
«Біопрепарат ДЦ– засіб підвищення урожайності сільськогосподарських культур у сівозміні», завідувач лабораторії молекулярної екології ІАП НААН, к.б.н., Альона Анатоліївна Бунас
«Інокулянт Ризоактив. Основні аспекти застосування», завідувач лабораторії екології мікроорганізмів ІАП НААН, Ірина Степанівна Бровко

Місце проведення:
м. Київ, в. Салютна 2Б, павільйон 1, конференц-зал №2. ПОЧАТОК о 10.00 год.

БУДЕМО РАДІ ЗУСТРІЧІ!

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Деструктор целюлози (ДЦ) актуальний зараз!

Agroekologiya_Pr0715_z12386_Osy.eps

[uwcart_basket]Препарат призначений для покращення розкладу пожнивних решток та поліпшення структури і підвищення родючості ґрунту.
Культури: біопрепарат ДЦ комплексний за складом та ефективний за дією, призначений для обробки стерні та ґрунту після збирання врожаю зернових, зернобобових, олійних, овочевих та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою.

Пригнічує розвиток фітопатогенних грибів, сприяє активізації ростових процесів, покращує фітосанітарний стан ґрунту. […]

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Ризоактив – Р (рідкий)

DSC00974__1

Інноваційний препарат високоактивних конкурентоздатних бульбочкових бактерій, призначений для обробки насіння бобових культур до сівби.

Культура: соя, горох. […]

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Азотфіксуючий потенціал сої та сучасні підходи до його реалізації

IMG_8020_В умовах сьогодення питання вирощувати сою чи ні перед вітчизняними аграріями вже не стоїть. Площі посівів даної культури в Україні стрімко зростають щороку. Цьому сприяє економічна доцільність та наявність сучасних високоефективних агротехнологій. На ринку представлено велику кількість високопродуктивних сортів сої як вітчизняної так і зарубіжної селекції, широкий спектр засобів захисту від ґрунтових гербіцидів до дефоліантів, мінеральні добрива, інокулянти, а також вся необхідна техніка. Проте середня урожайність сої в нашій державі все ще залишається нижче ніж у світі (1,5 проти 2,3 т/га). Головною проблемою цього на нашу думку є невчасно, невірно або навіть нераціонально прийняті рішення при вирощуванні культури.

Одним з обов’язкових агроприйомів при вирощуванні сої є інокуляція насіння біологічними препаратами бульбочкових бактерій, саме обов’язковим, а не вирішальним як пише багато авторів. Реалізація азотфіксуючого потенціалу зернобобових культур залежить від безлічі факторів, насамперед від агрокліматичних умов, властивостей ґрунту, забезпеченості рослин елементами мінерального живлення, наявності в ґрунті специфічних бульбочкових бактерій та ін. Вивченням цих факторів, з метою управління процесом азотфіксації для підвищення продуктивності зернобобових культур займаються у Відділі агроекології і біобезпеки Інституту агроекології і природокористування НААН. […]

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS
Statistical data collected by Statpress SEOlution (blogcraft).